И зачем сюда это кидать

Закреп

Бот и инструкция в закреплённом сообщении, Igaldik!

Разбойник Мордань 😂

Дивляться, а в отвір хтось встромляє пику, та таку велику, що й мови не може бути, аби й самому слідом пропхатися; пика та страх яка бридка, вздовж і впоперек, згори й донизу вся втикана очиськами, а ніс наче пилка, а щоки — не щоки, гачкуваті й сталеві. Пика не ворушиться, — уся застрягла у фрамузі, тільки очі злодійкувато нишпорять довкола, кожна їхня групка свою частину простору оглядає, а вираз мають такий, ніби оцінюють, чи добре тут можна поживитися; навіть хтось значно дурніший від конструкторів зрозумів би, що означає це красномовне розглядання.
— Чого? — питає нарешті Трурль, розлючений тими безсоромними оглядинами, що відбуваються в повній мовчанці. — Чого хочеш, пико паскудна? Я — конструктор Трурль, загально визнаний всемогутник, а це — мій друг Кляпавцій, теж славна знаменитість, і летіли ми нашим науковим кораблем як туристи, тому прошу негайно забрати звідси свою пику й вивести нас з цього непевного місця, де, мабуть, повно нечистот, і скерувати в порядну, чисту порожнечу, бо інакше ми подамо скаргу, й тебе розкрутять на гвинтики. Ти, посмітюху, чуєш, що я тобі кажу?!
Але той у відповідь — ані словечка, далі лупає собі очима і ніби щось підраховує. Калькулює, чи що?
— Слухай-но, ти, почваро баньката! — кричить Трурль, уже ні на що не зважаючи, хоча Кляпавцій і штурхає його в бік, щоб був стриманіший, — не маємо ні золота, ні срібла, ні жодних інших коштовностей, тож зараз же випусти нас звідси, а найперше — забери звідси свою пику, бо вона нестерпно гидка. А ти, — звернувся він до Кляпавція, — не штурхай мене, я маю власний розум, і сам знаю, як і з ким треба говорити!
— Мені не потрібне, — озвалася раптом пика, спрямовуючи свої тисячу вогняних очей на Трурля, — саме лише золото чи срібло, а розмовляти зі мною слід делікатно й шанобливо, бо я розбійник дипломований, освічений і дуже знервований. І не таких, як ви, бачив і робив їх ще й якими солодкими — а коли відлупцюю вас, як слід, з вас теж солодка юшка потече. Звуть мене Морданем, маю по тридцять аршинів у кожен бік і фактично грабую коштовності, але роблю це згідно з наукою й вимогами часу: збираю дорогоцінні секрети, скарби знань, вірогідні правди й узагалі всю вартісну інформацію. А тепер гайда, давайте її всю сюди, бо як свисну! Рахую до п’яти — раз, два, три…
Дорахував, а оскільки нічого йому не дали, то й справді свиснув, аж їм мало вуха не повідпадали, і Кляпавцій зрозумів, що той «Диплой», про якого зі страхом говорили аборигени, то, власне, був диплом, здобутий, мабуть, у якійсь Академії Злочинності. Трурль аж руками за голову схопився, бо голос у Морданя був відповідний до його зросту.
— Нічого тобі не дамо! — закричав він, а Кляпавцій одразу ж побіг по вату. — І зараз же забери свою пику!
— Якщо я заберу пику, то засуну руку, — каже Мордань, — а рука в мене сягниста, чіпка й важка, тож — начувайтеся! Увага — починаю!

Хватит может

ну может

Здравствуйте Меня зовут Елизавета я художница вы бы не могли оценить мои картины они находятся у меня в профиле мне очень важно ваше мнение спасибо)

Я сначала воспользовался ботом, а потом пришёл сюда. Логично предположить, что в боте я ничего не нашёл и пришёл искать помощи у добрых людей.

Очень красиво👍

Не логично то, зачем ты все таки написал это в чат "Бота", где все пользователи берут книги оттуда
Если в боте нет , откуда у них появится?
Логичный Вы наш

Спасибо приятно что вам понравилось)

Всё просто. Мне здесь уже не один раз помогали. У некоторых здесь сидящих бывает то, чего нет в боте

У Вас 27 сообщений в чате

Половина из которых написана была сейчас

Ну да ладно, удачи с зайчиком

Люди ещё и в лс пишут

Тут не было просьб о помощи🥴

Кроме зайчика

Мне понравились)))