Якось доводилось їхати по трасі в ожеледицю (ногами перейти асфальтовану дорогу в селі було важко). Пощастило, що їхав на 3й день і за перші два дні майже всі вічноспіщащі олені звалились в клювет. Їхав не більше 40 км/год по трасі Н-01 і догнав колону автівок, які були ще більш обережні. В кувєті працювали крани. Коли проїзжали повз них колона знижувала швидкість, десь на 10 км/год :)
За 30 км нашу колону обігнало пара автівок, які через десяток 10 км махали, хто може витягнути.
В Київській області вже насипали солі та піску і можна було вже і 50-60 їхати, було видно, де асфальт.
Іншого разу їхав по цій самій трасі, теж був морозець, трошки льоду, але вітерець + несильний сніг і по дорозі закручувались прикольні снігові вихрі. Краї прозжої частини було видно лише по характеру рель'єфу. Попереду їхала фура по центру дороги, я на деякій відстані за нею. Машин майже не було на трасі, я аж відпочив від такої неспішної їзди (фура прокладала шлях). Але це 200 км від Києва, там значно менше тачок, які завжди поспішають.
