D
Вживається в розмовній українській мові з XVIII століття для позначення осіб російської національності. Словник Б. Грінченка так тлумачить цей етнонім[11]:
Кацап, па, м. Великороссиянин. Тут дивляться, аж входить кацап. ум. Кацапчик, ув. Кацапюга.Кацапеня, няти, с. Великорусский ребенок.Кацапка, ки, ж. Великороссиянка. Приїхав в одне село — дивиться, кацапка кричить.Кацапня, ні, соб. от кацап.Кацапський, а, е, Великорусский.Кацапчик, ка, ум. от кацап.Кацапщина, ни, Великороссия. Лаяв кацапів і кацапщину.Кацапюга, ги, м. ув. от кацап