Анатолій Пастернак у своїй книзі “Козацька медицина”, (видана у 2001 році) пише: «… тютюну, як такого було мало, бо він був дорогий, а до невеликої кількості тютюну додавали різних наших рідних цілющих трав, чим покращували травлення, сон, заспокоювали нервову систему». Дослідник вважає, що козаки могли додавати такі трави, як материнку, м’яту, тирлич, терен, тирса, полин, падуб, чаклун, полин та інші.
Материнка додавалася для заспокоєння.
М’яту додавали для пахощів, хоча її в основному використовували в складі нюхального тютюну.
Тирлич має властивості зменшувати біль у суглобах.
Листя терену, який до речі в цей час мав назву антоніїв вогонь, необхідний для очищення крові після поранення.
Рослина, що мала назву тирса, користувалася повагою серед дозорців, бо додана у тютюн додавала гостроти зору.
Полин, як вважали козаки, відвертав чорні думки.
Падуб — гарний антисептик.
Чаклун-трава. Звичай курити чаклун-траву козаки перейняли, як і тютюн, у татар, його легка наркотична дія, призводила до впевненості.
Буркун (або донник лікарський) був однією з найцікавіших трав. Застосовувався як запобіжник ревматизму. а також козаки додавали його у люльку, щоб забути все страшне, що сталося у бою. Козаків наслідували і рибалки, які довго перебували у воді. Буркун має властивість знижувати судорожні прояви від охолодження тіла. Заразом, ця рослина викликає і галюциногенні ефекти.
Любисток. Коли молодиці прагнули прив’язати до себе козаків, підсипали до тютюну любистку, щоб любив, а сама ця рослина має антисептичні та протипухлинні властивості.