Чому запуск 4G в метро Києва під загрозою зриву?
Ситуація з запуском 4G у Києві перетворюється у якийсь бюрократично абсурдний роман, який міг би написати який-небудь Франц Германович Кафка, земля йому пухом. Можливо, якийсь прогрес відбудеться сьогодні, але це не точно. Тому
ось вам сюжет потенційного спектаклю:
1. 11 червня, 2013 рік. Чиновник з КМДА вигукує промову, обіцяючи, що вже через місяць на декількох станціях з’явиться (3G, 4G LTE), а до кінця 2014 року на всіх станціях метрополітену. У промові він використовує вирази "у відповідності з умовами інвестиційного договору", "орієнтовна вартість будівництва" та "проект має бути впроваджений". Депутати аплодують, прес-секретарка плаче від щастя.
2. Грудень 2014 року. Ніякого 3G, 4G все ще немає. Новий чиновник підписує договір з компанією, яка обіцяє зробити все "по красоте" до кінця 2015 року. Тільки мова вже не про 3G, 4G, а про Wi-Fi. (У театральній постановці сторони, після підписання, випивають по 100 г. "Столичної", вигукуючи "За прогрес!"). Будівництво імітується наступні 5 років (півгодини на сцені будуть сидіти люди у касках та намагатися просунути шар у трикутний отвір, трикутник у квадратний отвір, куб у круглий отвір)
3. Липень 2019 року. Тендер на будівництво 4G виграє "Хуавей Украина". Роботи обіцяють профінансувати мобільні оператори. Обладнення для будівництва завезено в Україну та покривається пилом. Все погоджено з метрополітеном. 4G у всіх станціях має з’явитися до кінця 2020 року. Все майже готово для запуску, але несподіваний сюжетний твіст.
4. На сцену вибігає бюрократ і майже годину, використовуючи найболючіші для вуха та психіки канцеляризми, зачитує положення закону №1834 про доступ до інфраструктури, згідно з яким "комунальні підприємства Києва, включаючи метрополітен, залишаються неуповноваженими Київською міськрадою укладати з операторами договори з доступу для розгортання телекомунікаційних мереж". Під час монологу, з глядацького залу лунають поодинокі звуки самогубств.
5. Листопад 2019. Одним департаментом КМДА розробляється проект рішення, який дозволить Київському метрополітену підписати договір і почати будівництво. Через місяць депутати "транспортної" комісії, які мають розглянути це рішення та прийняти його, вирішують розглянути його коли-небудь і починають голосно сміятися. Вони сидять за столом та сміються. Спектакль закінчується. Завіса закривається, сардонічний сміх продовжує лунати.